Безпліддя – це не тільки медичний діагноз, це скоріше проблема, яка може торкатися багатьох аспектів життя людини, – наприклад, її здоров’я як психічне, так і фізичне, взаємини в сім’ї. Безплідним вважається шлюб, у якому з тих чи інших причин вагітність не настає протягом 12 місяців за регулярного статевого життя без використання будь-яких методів контрацепції. Рекомендуємо перейти за посиланням лечение бесплодия та отримати кваліфіковану консультацію.
З чого починати?
До безпліддя можуть призводити як проблеми одного з подружжя, так і поєднання чоловічих та жіночих проблем. На першому прийомі лікар з’ясує медичну історію (анамнез): чи були вагітності, чим закінчувалися, чи безпліддя лікували і якими методами, чи є порушення менструального циклу. Під час обстеження обов’язково проводиться гінекологічний огляд, ультразвукове дослідження органів малого тазу. Необхідно також здати гормони крові (ФСГ, ЛГ, естрадіол, ПРЛ, ДГА, Т, ТТГ), зробити тести на овуляцію. Для цього протягом декількох менструальних циклів жінці рекомендується вимірювати базальну температуру (у прямій кишці) або використовувати тести, які продаються в аптеці. Щодо обстеження необхідно перевірити інфекційний статус, т.к. бактеріальна та вірусна інфекція знижує ймовірність настання вагітності.
За нормальних показників спермограми необхідно перевірити стан маткових труб (оптимальним методом є проведення лікувально-діагностичної лапароскопії).
Для виявлення причини безпліддя необхідне обстеження як жінки, а й чоловіки
За сучасними даними, чоловіче безпліддя виявляється у 40-45% пар. Основний метод дослідження репродуктивного здоров’я чоловіка – спермограма. При вираженому зниженні показників спермограми рекомендується генетичне обстеження. Після консультації андролога на підставі обстежень, у тому числі не менше двох аналізів спермограми, зданих з інтервалом у 2 тижні, встановлюється причина порушень та призначається лікування. Може бути рекомендована медикаментозна терапія, зміна способу життя, хірургічне лікування. При неефективності цих методів, а також при неможливості застосування парі рекомендується екстракорпоральне запліднення з використанням методики ІКСІ. Таким чином, встановлення причини безпліддя йде 2-3 місяці.
Коли причина вже відома
Все різноманіття жіночої безплідності умовно можна розділити на дві групи – анатомічне та ендокринне. Відповідно в лікуванні безплідності існують два основні напрямки – хірургічний та лікарський (консервативний).
Найбільш поширеним (до 40%!) Трубно-перитонеальне безпліддя, тобто. викликане спайковим процесом у малому тазі. Лапароскопія («операція без розрізів») є заключним етапом діагностики та першим етапом лікування жіночої безплідності. Ендоскопічні технології дозволяють проводити малотравматичну мікрохірургічну корекцію виявлених змін органів малого тазу – розділити спайки, відновити прохідність маткових труб, прибрати осередки ендометріозу, видалити новоутворення яєчників та/або матки.
У комплексі з лапароскопією або як самостійний метод діагностики проводять гістероскопію. Цей «золотий стандарт» в оцінці стану слизової порожнини матки дозволяє виявити та видалити поліп, внутрішньоматкові зрощення, аномалії розвитку матки, оцінити стан ендометрію.
Ендокринна причина безплідності виявляється від 18 до 30% випадків. При виявленні порушень функції щитовидної залози, підвищення рівня пролактину та чоловічих гормонів, потрібне спільне лікування у репродуктолога та ендокринолога.
У 5-15% безпліддя може бути спричинене імунологічними факторами. Існують тести, що дозволяють оцінити біологічну сумісність сперматозоїдів та слизу шийки жінки. Не рідкість ситуації, коли в організмі жінки утворюються антитіла, що інактивують сперматозоїди партнера.
Причини безпліддя не обмежують переліченими вище. Природно, на репродуктивну функцію людини впливає та її соматичне здоров’я, і навіть психічний стан.
Буває, що причину безплідності встановити не вдається. Така ситуація спостерігається у 10-15% випадків. Не варто прямувати на невиправдано тривале дообстеження, краще відразу звернутися до лікаря-репродуктолога до спеціального центру лікування безпліддя.
Рішення проблеми
Іноді жінці буває необхідна лише правильно підібрана дієта та лікарські препарати, що знижують вагу. Після нормалізації функціонування ендокринної системи відновлюється овуляція, репродуктивна функція та настає довгоочікувана вагітність.
За відсутності овуляції (виходу зрілої яйцеклітини з фолікула яєчника) використовується індукція овуляції медикаментозними засобами. Таке лікування проводиться одним лікарем, який не лише може оцінити гінекологічний статус пацієнтки, призначити відповідне лікування, а й самостійно контролювати процес.
