Важка вагітність. І для здоров’я, і для психіки…

18

Думки якісь прям гіркі в голові, реву часто. Зараз вагітна, термін невеликий, трохи менше 4-х місяців. Вагітність не те, щоб довгоочікувана, вона несподівана. Але небажаної я її точно не назву. Я її хотіла. Я щаслива, що чекаю малюка. Чоловік теж, він буде відмінним батьком. Але вагітність важка. Безсоння, занепад сил, токсикоз, печія, блювота з кров’ю іноді, я стрімко худну, випадає волосся-вії, брови. Ще й нестійка психіка, коливання настрою. Тому як різниця між дітьми 15 років; боюся, що не впораюся; боюся, що не доживу до повноліття дитини (в моїй родині все дуже рано вмирають, найчастіше від раку). Лікарі не бачать причин для паніки. За всіма показниками, аналізами, узд я абсолютно здорова і з дитиною теж все чудово. І тут всесвіт мене вирішила добити. Мені подзвонили з приводу роботу, запропонували змінити. Туди, куди звуть-це моя робота мрії. Я багато місяців оббивала пороги, я намагалася вийти окружними шляхами. Все було марно. Через три роки потрапити туди буде і зовсім нереально. Зараз, напередодні декрету, я їм теж не потрібна.

У підсумку, в голові з’явилася мерзенна і зудить думка, що може це все мені дається для перевірки. І цю перевірку я з тріском провалюю.і ось навіть питання можу задати см, немає питань в голові. Навіть поради в принципі не потрібні. Я сама не знаю, навіщо все це написала. Просто сльози на очах не висихають.